Інвестиції в ІТ: головні події року, що минає

2015-й став для українського ринку роком протиборства. З одного боку, були багатомільйонні інвестиції у місцеві компанії та стартапи. З другого – нескінченні обшуки, які змінюють одне одного протягом останніх півроку. Здавалося б, коли країні потрібен позитивний імідж і стрімкий розвиток ІТ, держава грає проти нього. І це лише вершина айсберга.

На хвилі подій нещодавнього минулого в Україні стали популярними герої нового покоління – молоді підприємці, які не бояться запускати свої проекти і досягають успіху. Особливо коли це стосується технологічних стартапів. І все б нічого, але справді хороших проектів в Україні, як запевняють інвестори, дуже й дуже мало: з 2000, які існують у країні, на увагу заслуговують одиниці. Це стало однією з причин, чому тільки за останній рік в Україні припинили існування відразу два бізнес-акселератори.

І все ж ІТ-ринок України не обмежується одними стартапами. 2015-го у країні нарешті було запущено технологію 3G. Наразі це помітно лише у збільшенні швидкості передання даних, але в майбутньому оператори запускатимуть нові сервіси. До того ж завдяки приходу в країну швидкого інтернету глобальні компанії почали виявляти до України більше інтересу: найближчим часом у великих містах з'явиться Uber. Свою частку отримав і бюджет України, куди оператори перерахують майже 10 млрд гривень за ліцензію на частоти та їхню конверсію. Після непростого 2014-го місцевий аутсорсинг зростає і далі.

Forbes простежив, як змінювався український ІТ-ринок за останні 12 місяців, і розповідає, куди було інвестовано $100 млн.

Грошові горизонти

За останній рік найактивнішим фондом усередині країни знову став міжнародний Imperious Group. За рік вони зробили сім інвестицій, але мова йде про невеликі суми в кілька сотень тисяч доларів. «Ми бачимо тут гучні історії – це хороші індикатори для нас», – пояснює керуючий партнер фонду Павло Альошин.

Справді хороших проектів в Україні, як запевняють інвестори, дуже і дуже мало: з 2000, які існують у країні, на увагу заслуговують одиниці

Але якщо Imperious Group і був найактивнішим, то найбільш грошовим став Horizon Capital, який за останній рік засвітився відразу у двох гучних угодах. Влітку суму від $10 млн до $40 млн було вкладено в найбільший e-commerce-майданчик країни «Розетка». А під кінець року Джордж Сорос викупив частку Horizon Capital ваутсорсинг-компанії Ciklum: суми угоди не повідомляють, але експерти оцінюють її на рівні $60 млн.

Анонсовану раніше угоду між компанією Depositphotos і ЄБРР/TMT Investmets на $5 млн ми не враховуємо в цьому році. Представники ЄБРР повідомили, що документи наразі не підписано, і зробити це планують лише на початку 2016-го.

[не]Наші стартапи

Цьогоріч в Україні з'явилася найгучніша історія успіху. Стартап Looksery, команда якого створила технологію захоплення облич через камеру смартфона, американська компанія Snapchat купила за $150 млн. Віктор Шабуров, СEO Looksery, суму угоди не підтвердив, але зазначив, що завдяки отриманим технологіям Snapchat планує додатково заробляти $100 млн на рік. Засновник проекту Augmented Pixels Віталій Гончарук, команда якого вже понад рік сидить у США, запевняє: такі суми цілком прийнятні для Кремнієвої долини.

А ось що викликає сумнів, то це приналежність Looksery до України. На сайті стартапу зазначено, що команда базується в Сан-Франциско, основні продажі також ідуть у Штатах. Автор технології Looksery Юрій Монастиршін справді родом з Одеси, де працює кілька розробників. Щоправда, за даними російського Forbes, ще декілька людей точно так само працює і в Сочі. Моніторинг західних ЗМІ показав, що Looksery вони називають «американською компанією з розробниками в Україні». Утім, і останнє згадують далеко не всі.

Приклад Looksery – не єдиний. Більша частина українських стартапів, які отримують інвестиції, має до самої країни слабкий стосунок: звідси родом їхні засновники або тут розташований невеликий центр розробки. Скажімо, проект GitLab – онлайн-сервіс для зберігання вихідного коду проекту – за останні два роки підняв понад $5 млн: одним з інвесторів був навіть актор Ештон Катчер. Дмитро Запорожець, засновник проекту, не приховує: з усієї команди в Україні бувають лише дві людини, серед яких і він. Та ж ситуація і в Augmented Pixels. Гончарук каже, що тепер його компанія «американська». «У нас українське коріння, але вже понад рік ми – компанія із США. У рідній країні важко побудувати системний бізнес», – якось зазначив у розмові з Forbes підприємець.

Якщо ж відкинути позиціонування в бік, то за останній рік українські стартапи перевищили планку минулого року. Нагадаємо, за підсумками 2014-го місцеві проекти отримали $22 млн. Цьогоріч тільки офіційних угод набереться на $20 млн. Стільки ж становлять і нерозголошені, додав один із учасників ринку, побажавши залишитись неназванним. «Через обшуки більшу частину угод було проведено в тіні, про них просто не говорять», – пояснює Андрій Колодюк, керуючий партнер AVentures Сapital.

За словами Регіни Махотіної, керуючого директора UAngel, ангельські інвестиції цього року перевищили $2 млн. «Було проінвестовано понад 30 проектів. Оскільки ми говоримо про pre-seed-інвестиції, мова йде про угоди на суму $50–200 тис.», – додала вона.

Лихі часи

Отримати такі гроші вдалося не «завдяки», а «всупереч». Останні півроку ринок лихоманило: обшуки ІТ-компаній з літа проходили майже що два тижні. Учасники ринку вимагали офіційних пояснень і розслідувань, керівництво країни лише розводило руками, мовляв, «самі винні» або ж «це не наше відомство».

Одним із найпоказовіших був останній обшук у дніпропетровському офісі «Датагруп». Правоохоронні органи прийшли з обшуком і почали вилучати техніку за рішенням суду про порушення авторських прав. Порушивши низку законів, правоохоронні органи так нічого й не забрали, пішовши з порожніми руками. «Це місцева самодіяльність. За адресою компанії шукали ІТ-адресу. Потім попросили вибачення і пішли», – розповів Forbes тепер уже керівник «Датагруп» Олександр Кардаков.

Ситуація у країні негативно позначилася і на середовищі для розвитку стартапів. У своїй колонці для Forbes Анна Дегтярьова прямо вказує на бездіяльність держави. «Варто лише трохи більше уваги приділяти підприємцям, створити кілька державних програм, виділяти гранти. А не спокійно спостерігати за тим, як український інтелектуальний капітал, наляканий війною і свавіллям силовиків, багатотисячним натовпом тікає за кордон», – зазначила Дегтярьова. Припинив своє існування і одеський інкубатор Wanna Biz, який перекваліфікувався у фонд.

Один з інвесторів констатував, що акселераторам в Україні важко вижити через високу активність відоміших західних проектів. «Побачивши цікавий стартап, вони всіма силами перетягують його до себе», – додав співрозмовник Forbes. Наприклад, той же GitHub пройшов програму в найвідомішому акселераторі світу Y Combinator, Augmented Pixels був у Plug and Play, а стартапи Kwambio і Preply – у бостонському та берлінському відділеннях Techstars.

З миру по нитці

Останнім часом дедалі більше уваги українські підприємці звертають накраудфандингові майданчики. Безумовним лідером останнього року став Влад Тисленко з проектом спалахів для мобільних пристроїв iBlazr другого покоління. На Kickstarter і Indiegogo проект зумів набрати понад $550 000. Несподівано вистрілив проект Ugears, який виробляє дерев'яні пазли. Усього за кілька днів замість $20 000 проект отримав понад $260 000. А наприкінці року заявив про себе ще один український проект – Ohhio, який пропонував вкластися у створення об'ємних пледів і шарфів. Попросивши $20 000, засновниця проекту Анна Мариненко отримала вже $205 000.

Американські краудфандингові майданчики відкриті і для зовсім невеликих українських проектів. Наприклад, Jumperound за останній рік зібрала $20 000 уже на дві карткові гри, і всього за сім днів кампанія отримала 91% суми на третій проект. При цьому вся команда проекту і виробництво – в Україні.

Заповітна цифра

Якщо враховувати угоди з Horizon Capital (але не брати до розрахунку екзити Looksery і Jeapie), загальна сума угод в українських компаніях досягла $100 млн. За словами Колодюка, який говорив про можливість досягнення цієї планки ще півроку тому, підсумкова сума інвестицій може бути вищою, але частина проектів не розкриває факт отримання коштів. Щоправда, для майбутнього українського ринку 2016-го це вже нічого не означатиме. Якщо у країні не залишиться об'єктів для інвестування й умов для роботи західних інвесторів, грошей буде значно менше.